26 квітня – День пам’яті про Чорнобильську катастрофу

26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

Скоро чотири десятиліття, як роковини Чорнобиля слугують свідченням і нагадуванням, чим насправді була радянська дійсність та яку ціну заплатили країни й народи, що вимушено стали її частиною. А з ними – і Європа.

Чорнобиль показує, які наслідки можуть бути, коли:

• влада надає більшого значення прописаним на папері планам і бюрократичним процедурам, «підганяючи» показники під очікування, ніж реальності,
• державні структури наскрізь пронизані брехнею і пристосуванством,
• немає відкритості й довіри у стосунках між владою і суспільством,
• у пріоритеті не людина, її життя і здоровʼя, а міфічні показники чи «імідж держави».

Процес осмислення того, що відбулося в Чорнобилі у 1986-му, триває. Ці памʼять і розуміння важливі не тільки для України. Вони важливі для всього світу. З 2017 року документи Національного архівного фонду, які стосуються аварії на Чорнобильській АЕС, включені до міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО «Памʼять світу».

Водночас, як розповідає дослідник Чорнобильської катастрофи Олег Бажан, основний масив архівних документів про аварію залишився у Москві – й він досі засекречений.

Зараз держава, яка ховає за сімома замками архівні документи та боїться історичної правди, окупувала Запорізьку атомну електростанцію – найбільшу в Європі та своїми діями погрожує новою ядерною катастрофою.

Чорнобильська катастрофа в масовій культурі

Фільм «Чорнобиль. Хроніка важких тижнів», 1986, кадри якого знімали в Прип’яті влітку 1986 року.
Фільм «Розпад» (1990) — американсько-радянська стрічка, один з перших художніх фільмів про Чорнобильську трагедію. Режисер — Михайло Беліков. В головній ролі — Сергій Шакуров.
Фільм «Чорнобиль. Останнє попередження(англ.)укр.» («Chernobyl: The Final Warning») (1991) — американсько-британсько-радянська стрічка. Режисер — Ентоні Пейдж.
Фільм “Аврора (2006) — українська стрічка. Режисер — Оксана Байрак.
Фільм «Прорвемось (друга версія)» — українська стрічка. Режисер — Іван Кравчишин.
Фільм «У суботу» (2011) — російсько-німецько-українська стрічка. Режисер — Олександр Міндадзе.
Фільм «Земля забуття» (2011) — франко-українська стрічка. Режисер — Міхаль Боганім. В головній ролі — Ольга Куриленко.
Фільм «Чорнобиль.3828» (2011) — українська стрічка. Режисер — Сергій Заболотний.
Фільм «Заборонена зона» (2012) — голлівудський фільм 2012 року.
Поема Івана Драча «Чорнобильська мадонна».
Симфонія для органу «Чорнобиль» Мікаела Тарівердієва, 1988 рік;
Пісня Тарас Петриненка «Чорнобильська зона».
Пісня гурту «Брати Гадюкіни» — «Мамуню, рехтуйте весіллє».
Пісні Тризубого Стаса «Чорнобильський метелик» та «Атомне кохання».
Пісня гурту «Скрябін» — «Чорнобиль форева»
Пісня Адріано Челентано «Sognando Chernobyl» («Мені сниться Чорнобиль»), 2008 рік, альбом «L’animale».
Серія комп’ютерних ігор S.T.A.L.K.E.R..
Комп’ютерна гра «Cold War» (2005) — показана альтернативна (фантастична) версія причини аварії на ЧАЕС.
Комп’ютерний вірус «Чорнобиль».
Квебецький драматург Філіпп Ландрі присвятив місту свою драму «Повернення до Прип’яті», яка отримала високу оцінку канадських театралів

Український інститут національної пам’яті підготував  дайджест з  видавничих і візуальних продуктів, які будуть корисними тим, хто хоче більше дізнатися про трагедію на Чорнобильській АЕС.

Чорнобильська трагедія. Нариси з історії

Українська дослідниця, докторка історичних наук Наталія Барановська у формі нарисів системно підходить до вивчення найбільшої техногенної катастрофи в історії людства. Збірник починається з передумов аварії у 1970-80-тих роках і завершується нарисами, присвяченими унормуванню постчорнобильського життя та закриттю АЕС уже в сучасній Україні. Таким чином Барановська пропонує комплексний погляд на проблему аварії на ЧАЕС. Збірник є у вільному доступі за посиланням: https://cutt.ly/MtZpAS3

Чорнобильське досьє КҐБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період: збірник документів про катастрофу на Чорнобильській АЕС

Відкриття в Україні архівів радянських спецслужб пролило світло на багато історичних аспектів, у тому числі й на Чорнобильську катастрофу. Все, що знало і приховувало від людей “всевидяче око” КГБ, – в одній науковій праці, створеній спільними зусиллями Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Інституту історії України НАН України та Українського інституту національної пам’яті, доступне за посиланням: Перший том: https://cutt.ly/NtZpXc7 Другий том: https://bit.ly/3hCFMJD.

Нові розсекречені документи КДБ про Чорнобиль: спецоперації, пропаганда і підміна зразків

На основі одного з найбільших збірників архівів КГБ, присвяченого Чорнобильській катастрофі, уже підготовлено чимало хороших журналістських матеріалів. Зокрема, стаття журналіста та незалежного дослідника архівів радянських спецслужб Едуарда Андрющенка та журналіста видання “Настоящее Время” Дмитра Трещаніна. Спираючись на архівні документи, журналісти відтворюють “буденний жах” катастрофи, де абсурдність межує з героїзмом. Також автори розповідають, як КГБ порушував горбачовський “сухий закон”, щоб зняти напругу на психіку людей у місцях евакуації, або як з’явилися перші корупційні оборудки в зоні лиха.  Доступ: https://cutt.ly/HtZpSlh

Чорнобиль: Два кольори часу

Документальна кінотрилогія режисера Ігоря Кобрина знята “по гарячим слідам” зразу після аварії.  Це був перший фільм про Чорнобиль, який показали у СРСР на центральному телебаченні.  Саме робота Ігоря Кобрина лягла в основу серіалу НВО та Sky Atlantic “Чорнобиль”. Оригінали трилогії зберігаються у ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, однак у відкритому доступі є коротка версія кінотрилогії “Чорнобиль. 3828”: https://cutt.ly/RvTVRw6 . Також рекомендуємо інтерв’ю режисера для порталу “Радіо Свобода”: https://cutt.ly/ovTBENQ

Розсекречена історія. Чорнобиль: що встановило розслідування катастрофи?

У тематичному випуску науково-просвітницької телепрограми “Суспільного” відомі українські історики спільно з ліквідаторами аварії на ЧАЕС намагаються розібратись у тому, хто дійсно винний у найбільшій в історії людства техногенній катастрофі. Доступ: https://cutt.ly/DvsOorP

Розщеплені на атоми

Телевізійний фільм, що поєднує в собі елементи художньої стрічки та документального кіно. Автори намагаються одночасно розповісти історії реальних очевидців катастрофи та підсилити емоційний фон художніми сценами, що межують з документальними інтерв’ю. Доступ: https://cutt.ly/rtZLLAO