Осінь у моєму селі

Протягом жовтня 2020 року в закладі було проведено виставку дитячих малюнків «Осінь у моєму селі», у якому брали участь учні з 1–7 класи. Учні намагалися передати в малюнках колорит місцевості, улюблені куточки рідного села. І це їм вдалося!
Веселе літо згасло. Осінь став повноправним господарем у природі. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора.
У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь.
Яким бачать своє рідне село діти?
Свою малу Батьківщину діти відобразили у малюнках. В уяві дітей маленька Батьківщина постає яскравою і різнобарвною. І це не дивно, адже всі хочуть бачити свій край щасливим, багатим, сонячним, а себе – здоровими, веселими, впевненими у майбутньому. А ми, дорослі, маємо зробити для цього все, щоб наші діти жили у мирі на своїй рідній Україні та гордилися нею завжди.