38 років тому,26 квітня 1986 року,світ облетіла звістка про страшну аварію на Чорнобильській АЕС,що завдала невиліковної рани українському народу та українській землі.
Чорнобиль… Сьогодні це слово знає увесь світ. Слово це стало символом горя і страждань, покинутих домівок. Важким колесом «прокотилась» Україною аварія на Чорнобильській атомній станції. Для України, для всіх, хто причетний до трагедії, життя поділено на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього. Цим частинам у народі вже дано назву – два кольори часу.
Ту мирну весняну, українську ніч на берегах Прип’яті люди не забудуть ніколи. О 1 годині 24 хвилини 40 секунд, коли містечко атомників Чорнобиль, Прип’ять і вся Україна міцно спали безтурботним сном, раптом пролунав вибух і над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції велетенське полум’я несподівано розірвало нічну темряву.
Тільки відтворюючи ті страшні події квітня 1986 року та аналізуючи руйнівні наслідки катастрофи,можна застерегти людство від атомного лиха.
До цього дня в бібліотеці Липчнівського ліцею була оформлена тематична викладка матеріалів “Гірчить Чорнобиль крізь віки” .