26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь
26 лютого 2025 року в Україні відзначають 11 років початку спротиву окупації Криму та початку війни, яку розгорнула росія проти України. Цей день покликаний згадати та вшанувати мужність тисячі жителів Кримського півострова, які 26 лютого 2014 року вийшли у Сімферополі на мітинг на підтримку територіальної цілісності України. А також всіх, хто продовжував і продовжує чинити опір окупантам на півострові. Адже боротьба триває.
26 лютого 2014 року в Сімферополі, поруч з приміщенням Верховної Ради АР Крим, пройшов багатотисячний мітинг на підтримку територіальної цілісності України та проти проведення позачергового засідання Верховної Ради АР Крим. На засіданні, за задумом окупантів, мало б ухвалитись рішення, що просувало так званий “вихід” Криму зі складу України. Тисячі українських та кримськотатарських активістів зірвали тоді окупаційний сценарій щодо імітації “легального” початку окупації українського Криму росією. Тисячі активістів і небайдужих громадян виражали свою незгоду із діями проросійських політиків, чия співпраця із незаконними парамілітарними формуваннями свідчила про підготовку до збройного захоплення півострова російською федерацією. Таким чином 26 лютого жителям Криму вдалося не допустити позачергового засідання Верховної Ради АР Крим та перегляду статусу автономної республіки у складі України. Багатотисячний мітинг українських та кримськотатарських активістів зірвав сценарій рф з уявної легітимізації рішення про окупацію Кримського півострова.
У 2020 році Президент України Володимир Зеленський видав Указ №58/2020, яким встановив 26 лютого Днем спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. З 2021 року реалізується низка заходів на державному рівні, розроблена візуальна айдентика цього дня та здійснюється висвітлення в інформаційному просторі теми боротьби за звільнення всіх наших окупованих територій. 26 лютого — це день, який покликаний згадати та вшанувати відвагу та нескореність тисяч жителів Кримського півострова, які в цей день у 2014 році вийшли у Сімферополі на мітинг задля підтримки територіальної цілісності України. В цю дату ми також віддаємо шану тим, хто і сьогодні продовжує чинити опір окупантам на півострові, щоденно ризикуючи бути затриманим за проукраїнську позицію та нестримну віру в деокупацію Криму.
Що варто пам’ятати в межах комунікації цього дня.
11 років тому росія напала на Україну. З окупації Криму розпочалась війна росії проти нашої держави.
Крим — невіддільна частина території України. Відповідно до Формули миру Президента України Володимира Зеленського, суверенітет, незалежність, єдність і територіальна цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, що поширюються на її територіальні води, повинні поважатися згідно зі Статутом ООН і принципами міжнародного права. Це є складником демократичного світу та захисту світового порядку на основі принципу мирного співробітництва.
Жителі Криму чинять спротив окупантам з 2014 року та систематично продовжують це робити вже протягом 11 років, попри репресії, залякування та переслідування з боку окупантів.
Російській пропагандистський наратив, що нібито окупація Криму відбулась “без жодної краплі крові” — не відповідає дійсності. Українці та кримські татари виражали свій протест окупантам, виходили на мітинги та акції протесту, наражаючи своє життя на небезпеку. Відбувались свавільні затримання, насильницькі викрадення, вбивства наших громадян. Сьогодні ж громадяни та громадянки України в тимчасово окупованому Криму постійно зазнають утисків за свою проукраїнську позицію та піддаються політично вмотивованим переслідуванням.
Зараз в окупованому Криму є багато людей, які борються за звільнення Кримського півострова від російської окупації, чекають на Сили Оборони України та вірять у звільнення півострова від окупантів. Жителі Криму стали заручниками та жертвами російської окупації, цілеспрямованих дій росії з порушення міжнародного права.
Українці єдині у бажанні деокупації Криму. Наша єдність, як запорука перемоги, також проявляється в цьому прагненні. Більшість українських громадян вважає питання деокупації Криму особистим пріоритетом. Звільнення Криму можливе, коли ми будемо єдині.
Міжнародна спільнота підтримує територіальну цілісність України та ніколи не визнавала й не визнає спробу окупації Криму росією. Це закріплено в численних міжнародних резолюціях, зокрема Генеральної асамблеї ООН.
Окупація Криму рф позбавила корінні народи України, які проживають на території окупованого півострова, законних прав та обмежила їх можливості для вільного розвитку та збереження ідентичності.
Громадяни України в окупації отримали паспорт країни- агресорки під примусом, вони не мали вибору і змушені були це зробити. Жити в окупації — не злочин, а травма. Громадяни України під окупацією — це заручники та жертви режиму.
Висвітлюючи кримську проблематику, коректно вживати термін”тимчасова окупація” НЕ анексія, оскільки в березні 2014 року російська федерація за допомогою своїх військових формувань установила контроль над частиною території України (АР Крим та місто Севастополь), здійснивши акт агресії проти суверенної України та розпочала збройний конфлікт. Оскільки однією з визначальних рис окупації є встановлення контролю над територією, тому також допустимо говорити, що “рф здійснила окупацію Кримського півострова, яка не визнана міжнародною спільнотою”.
У своїй пропаганді рф часто називає факт окупації нею частини території України “возз’єднанням Криму з росією”. Теза про “возз’єднання” є глибоко вкоріненою у міф про “ісконно русскій Крим”, що виник після анексії Криму 1783 року російською імперією та є наслідком російської колоніальної політики, що проголошувала чуже — своїм. Цей вислів застосовується для емоційного підкреслення нібито правомірності поширення своїх суверенних прав на територію або частину території іншої держави. Це однозначно неприйнятний для використання термін, бо залишає за дужками акт агресії, що вчинила рф стосовно України.
Історія знає приклади,коли тимчасові окупації закінчувалися поразкою агресора, а відповідно і відновленням справедливості та гідності пригноблених народів. Так обов’язково буде і з Кримом, який був, є і буде частиною України.
Російська окупація перетворила Крим на російську військову базу, обмежила права та свободи мешканців Криму на демократичний розвиток та безпеку.
Українці чинять спротив російській окупації вже 11 років. Це руйнує постійні твердження країни-агресорки про цілковиту підтримку політики неоколоніальних дій рф в Україні на тимчасово окупованих територіях.
(Згідно матеріалів Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим)