Трихінельоз та його профілактика

Трихінельоз – досить поширене паразитарне захворювання. Особливе значення це захворювання має в зв`язку з тим, що може передаватися людині, викликаючи у людей важкі наслідки, аж до летальних випадків.

Трихінельоз – хвороба, яка викликається круглими нематодами (черв’яками – паразитами) роду трихінели (Trichinella spiralis), зустрічається у людей і різних тварин. Трихінельоз – природно-вогнищева хвороба, оскільки головним його біоносієм є звірі, що мешкають в лісах. Нематоди легко адаптуються в тілі майже 70 видів ссавців, які стають носіями захворювання. Свині, вирощувані на домашньому обійсті, підхоплюють трихінельоз від дрібних гризунів, таких як щури, а також коли їх годують залишками їжі, необробленої термічно. Людина може легко заразитися на трихінельоз, якщо буде їсти інвазоване м’ясо сирим чи погано обробленим термічно.

Вироби з такого м’яса (особливо сиров’ялена продукція) також дуже небезпечні для людей, вони містять личинки паразита. Люди один одного заражати не можуть. Цикл розвитку паразитів у людей і звірів відбувається за одним із типів і складається з декількох фаз: кишкової, міграційної.

  Люди найчастіше хворіють на трихінельоз через свою безпечність. Зараження людини на трихінельоз можливо тільки при вживанні в їжу свинини, м`яса дикого кабана, м`яса коней, зараженого личинками трихінел і яке не пройшло термічну обробку. Слід пам`ятати що соління, копчення, в`ялення, маринування м`яса не знищують личинки гельмінтів, а при заморожуванні вони гинуть тільки через 29-35 год при мінус 50-70 °С. Перші ознаки зараження людини на трихінельоз проявляються, як правило, на 4-6 день від зараження. Хвороба може виникати у стертій (легкій) і у тяжкій формі. Форма перебігу трихінельозу у людей залежить від кількості личинок, які проковтнула людина і від стану його імунної системи.

Яким чином можливе зараження?

Механізм зараження – фекально-оральний, шлях передачі – харчовий. Провідним фактором передачі є недостатньо термічно оброблене м’ясо домашніх і диких тварин, що містить живі інкапсульовані личинки трихінел.

При перетравлюванні зараженого м’яса личинки звільняються у шлунку, потім із їжею потрапляють до тонкого кишківника, де через добу перетворюються на самців і самок, які й народжують личинок. Запліднені самки за допомогою головного стилета прикріплюються до слизової оболонки кишки та за добу досягають статевої зрілості. Через 80-90 год після зараження людини чи тварини самки народжують личинок. Дорослі трихінели живуть в кишківнику від 10 до 56 діб у тварин і 45-56 діб – у людини. За життя одна самка в організмі різних тварин народжує від 200 до 2000 личинок, в організмі людини, в середньому 1500 личинок.

Через 3-4 доби після зараження на трихінельоз самки народжують личинок, які потрапляють спочатку в лімфатичні, потім і в кровоносні судини, і активно мігрують по всьому організму до поперечносмугастих м’язів. У паренхіматозних органах личинки гинуть, але проникаючи в скелетні м’язи, швидко ростуть, набувають спіралеподібної форми і через 3 тижні стають інвазійними.

«…Личинки стійкі до соління, копчення, нетривалого заморожування і гинуть тільки при нагріванні до певних температур. Вони надзвичайно стійкі до високих температур, тому звичайні способи кулінарної обробки не спричиняють їх загибелі…”

 Симптоми трихінельозу залежать від фази захворювання:

1. Фаза інвазії: розвивається днів через сім від моменту зараження на трихінельоз. Саме через такий період розмноження гельмінтів досягає найвищої активності. Хворого нудить, з’являється нудота, він відчуває огиду до їжі. У животі різь і кольки, діарея.
2. Фаза дисемінації: трихінели переселяються у м’язові тканини (днів через десять). Для даної стадії характерними є наступні симптоми трихінельозу: біль у руках-ногах, підвищення температури тіла, набряки обличчя. У тяжких випадках страждають ЦНС, дихальна і судинна системи.
3. Фаза інкапсулювання з ерозіями у м’язах: настає в період лікування, через сім діб після дисемінації. Личинки збудника, розносячись по кровотоку, осідають у певних м’язах.
4. Набряковий синдром (набрякають повіки та обличчя, запалюються очі, на 2-му тижні хвороби)
5. На 2-4 тижні розвивається ураження серця, легень, центральної та периферичної нервової системи, які можуть бути причиною летального результату. 

Любителям шашликів, баликів, корейки, солонини і строганини сирокопчених ковбас і сосисок слід пам`ятати, що “не все на пожиток, що в рот полізло”. “На око” не можна визначити, чи містить м`ясо личинки трихінел.”

Заходи профілактики трихінельозу:

– в приватному секторі категорично забороняється подвірний забій тварин без ветеренарно-санітарного контролю;

– забій свиней допускається лише на забійних пунктах і майданчиках під контролем ветпрацівника з обов’язковою трихінелоскопією (дослідження зрізів м’яса та наявність личинок трихінел);

– категорично забороняється реалізація свинини, м’яса диких тварин без клейма ветсанекспертизи;

– категорично забороняється купувати м’ясо в місцях несанкціонованої торгівлі;

– необхідно споживати м’ясо добре просмаженим або провареним. Термічна обробка м’яса проводиться упродовж 2,5-3 години;

Бережіть своє здоров’я, своїх рідних та близьких людей!

(Статтю підготував  Олександр Баранник помічник лікаря епідеміолога  відділу епідеміологічного нагляду та профілактики інфекційних хвороб Ізюмської філії  ДУ «Харківський ОЦКПХ МОЗ України»)

 

(Фото взяті з мережі Інтернет)